Альтернативні засоби комунікації є важливим чинником загального розвитку дітей, які мають порушення в мовленнєвій сфері.
Альтернативна комунікація – це спілкування за допомогою жестів, міміки, картинок, фотографій, технічних засобів, що допомагають дитині налагодити, покращити взаємодію як з дітьми, так і з дорослими. Саме правильний вибір системи комунікації полегшить перебування дитини з ООП в соціумі, а також стимулюватиме розвиток пізнавальних процесів, мовлення.
Дуже складно діткам з порушеннями комунікативної сфери попросити щось, для них це є непосильним. І у таких випадках вони часто вдаються до проявів небажаної поведінки (крик, плач тощо), особливо діти з РАС. Саме тому, найперше, про що потрібно подбати дорослим,- можливість сповістити про свої потреби. Тому в такому випадку важливим та допоміжним є використання саме альтернативних засобів комунікації, до яких відносимо:
-жестову мову;
-систему обміну зображеннями (PECS);
-використання технічних засобів (сенсорні екрани, синтезатори мови тощо).
Найбільш доцільнішим для дітей з ООП є комунікативна система обміну зображеннями PECS, оскільки жестова мова та інші види мало придатні для дітей, наприклад, з порушеною координацією та погано розвиненою дрібною моторикою.
Що ж робить PECS та як допомагає у роботі? PECS-комунікативна система обміну картинками, зображеннями, що дає змогу:
– зацікавити дитину новою предметною дією;
– організувати повсякденні справи, скласти спільний розпорядок дня;
– полегшити соціалізацію;
– розвивати мислення та сприймання, вербальне мовлення.
У роботі потрібно дотримуватися основних принципів:
– рух від реального до абстрактного: реальний об’єкт-фото-малюнок-символ;
– багато символів, щоб стимулювати абстрактне мислення та вербальну діяльність. Наприклад, показати іграшку кота, потім малюнок та надруковане слово «кіт», і закріпити за допомогою жесту;
– постійної підтримки, бо це не легко. Потрібно завжди вчитися і докладати зусилля;
– використання системи альтернативної комунікації за межами заняття в повсякденній діяльності.
Ще система PECS передбачає, що дитина використовуватиме зображення для того, щоб сповіщати інших про свої потреби, погоджуватися, відмовлятися, ділитися враженнями тощо. Приклад: коли дитина бачить бажаний предмет (що для нього є мотиваційним стимулом), вона бере картинку із зображенням предмета та віддає її дорослому, який дає дитині бажаний предмет.
