При організації ЛФК з дітьми широко використовується ігровий метод. В ігровій діяльності створюються сприятливі умови для розвитку уваги, сприйняття, пам’яті, орієнтування в просторі, уточнення і розширення наявних понять. У рухливій грі взаємодіють два компоненти: зорово-слухове сприйняття і моторне виконання. Правила гри обумовлюють необхідну просторову орієнтацію дітей. В той же час несподівана зміна ігрової ситуації порушує план дій і вимагає від дитини перемикання, що необхідно для правильного орієнтування в подальшій грі.
Рухливі ігри формують у дитини вміння знаходити найбільш вдалий спосіб дії з урахуванням ігровий обстановки і необхідності досягти поставленої мети. Від нього вимагається проявити спритність, витримку, терпіння, винахідливість. Граючи, діти мимоволі враховують розташування предмета або людини, його близькість, або віддаленість, завдяки чому розвивається окомір і просторово-зорово-слухова орієнтація. Заняття ЛФК з дітьми – творчий процес.
Нерідко в процесі занять необхідно міняти намічений план, дозування окремих вправ. Ось чому неприпустимо механічне застосування стандартних комплексів. Можна тільки рекомендувати принципову схему побудови заняття і приблизні комплекси фізичних вправ. Діти повинні займатися лікувальною гімнастикою не по примусу, а з бажанням і з інтересом.
Метою занять ЛФК з дітьми з труднощами спілкування, особливостями поведінки і емоційно-вольової сфери є, головним чином, рішення психологічних і поведінкових проблем дітей, розвиток довільної організації рухів власного тіла, освоєння простору, розвиток великої і дрібної моторики.
Вся робота будується за наступними напрямками:
- Встановлення контакту.
Налагодження контактів з дитиною – це етап, на якому педагог пристосовується до дитини, щоб дитина теж звикла і пристосувалася до педагогу і потім почала з ним взаємодіяти.
При налагодженні контакту, потрібно бути дуже чуйним і уважним, щоб зрозуміти, наскільки комфортно і спокійно почувається дитина. Треба вести себе так, щоб дитині захотілося ще раз прийти на заняття. Починати взаємодію з дитиною потрібно з тих видів діяльності, до яких у нього немає негативного ставлення, які він любить і з задоволенням виконує. Цей етап не обмежується часом, поспішати не треба. Коли контакт з дитиною налагоджений, і він починає довіряти педагогу, можна обережно і ненав’язливо починати заняття, вибираючи найбільш цікаві для дитини вправи.
- Підвищення загального психофізичного тонусу.
У дітей з порушенням спілкування і емоційно-вольової сфери часто зустрічається недостатність загального, в тому числі психічного тонусу, тому таким дітям необхідні постійні фізичні навантаження для підтримки психофізичного тонусу, зняття емоційної напруги. При дефіциті або неправильному розподілі психофізичного тонусу дитині необхідні спеціальні вправи з розвитку моторики.
За допомогою вправ зміцнюються не тільки м’язи дитини, а й формуються цінні навички. Фахівці та батьки, що працюють над розвитком моторики дитини з аутизмом, можуть використовувати різноманітний вибір прийомів і технік. Деякі заняття та вправи можуть виявитися складними для дітей з РАС.
Вправи на розвиток великої моторики включають в себе заняття, які не тільки спрямовані на розвиток навичок моторики, але і покращують соціальні навички:
- Марш
Марш являє собою просту рухову активність, що відноситься до великої моторики, яка може також розвивати ряд інших навичок. Завдання полягає в тому, що дорослий робить маршовий крок вперед, а дитина імітує його дію. Спочатку дитина крокує на місці, а потім поступово переходити до кроків вперед і до рухів рук.
- Стрибки на батуті
Батут – це важлива вправа на велику моторику для дітей з аутизмом. Стрибки є відмінною сенсорною стимуляцію, яка є дуже корисною для зняття сенсорного перевантаження та тривоги. У аутичних дітей після стрибків на батуті спостерігається менш інтенсивна повторювана поведінка, і подібна активність допомагає деяким дітям заспокоїтися і організувати свою поведінку.
- Ігри з м’ячем
Найпростіші заняття можуть бути джерелом великого задоволення для дитини, і одним з таких видів активності є гра в м’яч. Гра «Спіймай м’яч» може здатися не найбільш реалістичною метою для початкового етапу, проте до неї можна йти поступово. Починати краще зі звичайного перекочування м’яча вперед-назад. Ця вправа розвиває важливі навички зорового спостереження за об’єктами, а також формує моторні навички у міру того, як дитина рухається слідом за рухом м’яча. Інші види діяльності включають в себе:
- Удари ногою по м’ячу
- Ведення м’яча
- Відбиття м’яча від підлоги
- Відбиття м’яча руками і ловлю м’яча
- T-ball (бейсбольний удар)
- Рівновага
Для дітей з розладами аутистичного спектру утримування рівноваги часто є дуже складним завданням, в той час як багато вправ на розвиток великої моторики вимагають від дитини хорошого почуття рівноваги. Для початку потрібно провести тестування та перевірити, чи може дитина нерухомо стояти з закритими очима і не втрачати рівноваги. Це допоможе визначити, скільки буде потрібно працювати над розвитком навичок утримання рівноваги. Почати можна з руху дитини по тонкій лінії, а потім поступово перейти до балансуванню на спеціальних гойдалках.
- Двоколісні і триколісні велосипеди
Велосипеди для дітей з РАС не обов’язково повинні бути спроектовані спеціальним чином для задоволення потреб дітей з розладами аутистичного спектру, однак деякі з таких адаптованих моделей мають додаткові переваги. Двоколісні і триколісні велосипеди допомагають розвивати не тільки відчуття рівноваги, а й зміцнюють м’язи ніг у дитини. Завдання передбачає здатність пересуватися на велосипеді, концентруючись на напрямку його руху, що може виявитися досить складним завданням для багатьох дітей.
- Танці
Терапевти та батьки можуть використовувати танці під музику для того, щоб стимулювати формування навичок моторної імітації та інших повсякденних життєвих навичок. Ідеї для танцювальної діяльності охоплюють прибирання, чищення зубів, ігри з завмиранням і т.п.
- Символічні ігри
Символічні гри часто являють собою серйозну проблему для дітей з РАС. Багатьом з них буде легше працювати над своєю уявою, якщо подібні ігри будуть припускати рухову активність. Ось кілька ідей символічних ігор для розвитку моторних навичок:
- «Літаємо як літачок»;
- «Стрибаємо як кролик»;
- «Одягаємося».
- Кроки в коробку
Коли справа стосується підбору різних захоплюючих занять для дітей, фахівців і батьків часто виручає такий простий предмет, як звичайна картонна коробка. Для початку потрібно заохотити дитину до того, щоб вона наступила в коробку, а потім знову вийшла за її межі. Поступово задача ускладнюється послідовністю кроків або використанням більш глибокої коробки.
- Тунель
Повзання по тунелю часто захоплююча діяльність для дитини, який одночасно тренує моторні навички та розвиває почуття незмінності та стійкості об’єктів. В цей вид діяльності також можна включити соціальні навички, використовуючи такі ігри як «хованки», пошук захованих речей і символічні гри.
Необов’язково мати спеціальний тунель для того, щоб дитина могла насолодитися цим заняттям. Можна вибудувати в ряд великі картонні коробки або побудувати тунель зі стільців і ковдр. Ігри в тунелі можуть бути перетворені в безліч інших занять, починаючи від гри в поїзд і закінчуючи уявним табором.
- Смуга перешкод
Смуга перешкод являє собою унікальний комплекс вправ для розвитку навичок великої моторики. Крос не обов’язково повинен бути складним для того, щоб бути ефективним. Насправді, терапевт та батьки можуть почати з кросу, який буде складатися всього лише з одної перешкоди, і поступово доповнювати його різними вправами. Найпростіші ідеї для смуги перешкод включають в себе:
- «Крабову» ходу;
- Стрибки жабою;
- Перекочування;
- Стрибки на скакалці;
- Ходьбу по лінії;
- Лазання з предметами і т.п.
Смуга перешкод являє собою чудову можливість використання різноманітних вправ на велику моторику, крім того, їх можна застосовувати для занять з аутичними дітьми щодо впорядкування послідовності дій. Така фізична активність є відмінним способом досягнення цілей навчання, що стосуються виконання інструкцій.
- Необхідно постійно працювати над розвитком розуміння дитиною предметів, умінням диференціювати подібні дії (дай-покажи; принеси, візьми і т.д.)
Інструкцію спочатку супроводжувати показом вправи, руху, потім можна давати тільки словесну інструкцію, без показу. Проста інструкція поступово переходить в складну багатоступеневу. Дитина повинна з часом переходити від наочної дії за зразком, до дії по вербальной інструкції, і потім до дії по пам’яті.
- Навчання дітей копіюванням простих рухів, спрямованих на розвиток певних груп м’язів, розвиток координації та просторових уявлень (вертикаль, праворуч, ліворуч, вперед-назад).
- Розвиток сенсорних відчуттів (різна фактура предметів, колір, розміри) та дрібної моторики.
Види діяльності для розвитку дрібної моторики.
- Формування кульок з пластиліну: долоні рук звернені один до одного, пальці злегка зігнуті у напрямку до долонь.
- Формування маленьких кульок з пластиліну (розміром з горох), використовуючи виключно кінчики пальців.
- Використовувати кілочків або зубочисток для оформлення фігурок з пластиліну.
- Розрізання пластиліну за допомогою пластикового ножа або круглого ножа для піци, утримуючи інструмент в діагональному долонному захопленні.
- Розірвання газети на стрічки з подальшим скачуванням їх в кульки. Може використовуватися для набивання іграшок, чи іншої художньої творчості.
- Скомкування одного листа газети однією рукою. Це дуже гарна вправа для дітей на формування сили рук.
- Використання спрею для поливу рослин. При розпилюванні води на сніг (можна змішати харчовий барвник з водою, щоб сніг офарблювався) або для «розтоплення монстрів» (намалюйте монстрів на папері маркерами або фарбами, під впливом спрею колір розмиється).
- Підняття предметів з використанням великого пінцета. Ця вправа може бути адаптована під інтереси конкретної дитини, наприклад, для підняття жувальних цукерок, маленьких кубиків, пластівців і т.д.
- Викид кубика, шляхом змикання долонь рук, формуючи порожній простір між ними.
- Використання дрібних викруток, шурупів.
- Шнуровка і нанизування різних предметів (кукурудзяні кільця, бісер, макарони і т.п.).
- Використання піпеток для забору кольорової води або змішування кольорів під час роботи з фарбою на папері.
- Скочування маленьких кульок з тонкого паперу, потім наклеювання їх на щільний картон для формування картинок або фігурок.
- Перекидання карток, монет, шашок, гудзиків без перенесення їх до краю стола.
- Створення зображень з використанням наклейок або кольорового паперу.
- Ігри з ляльками-маріонетками, використовуючи великий, вказівний і середній пальці рук.
Таким чином, педагогічна позиція вчителя фізкультури відносно дітей з аутизмом має базуватися на розумінні, що фізичний розвиток є для них важливим ресурсом, що уможливлює послідовне розкриття їх ресурсів в цілому. Працюючи у напрямку нормалізації тонусу дитини та становлення її життєво необхідних фізичних якостей, фахівець з фізичної культури сприяє набуттю дитиною відкритості щодо сприймання нової інформації, здатності продуктивно взаємодіяти з іншими людьми та ефективно навчатися.
Статтю підготовила фахівець (реабілітолог) ІРЦ Тебешевська М.
