Вчитель-дефектолог

Лабик Оксана Василівна.
Посада – вчитель-дефектолог.
Освіта – повна вища.
Навчальний заклад – Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.
Спеціальність – вчитель початкових класів шкіл глухих та слабочуючих,
сурдопедагог дошкільних закладів.
Кваліфікаційна категорія – вища категорія.
Стаж роботи – 21 рік.
[booked-calendar calendar=6]


Оцінка освітньої діяльності дитини

Оцінка освітньої діяльності дитини визначає рівень сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до навчальної програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей.

    В ході всебічного і комплексного  обстеження встановлюється тип порушення, а також індивідуальні особливості психофізичного розвитку дитини, її можливості в навчанні. Для остаточного рішення важливо виявити:

 – сформованість навичок навчання;

 – загальну обізнаність і соціально-побутову орієнтацію;

– знання і уявлення про оточуючий світ, сформованість довільної діяльності;

 – стан когнітивних функцій, емоційно-вольової, рухової сфери (особливо дрібної моторики рук);

 – адекватність поведінки.

Ці відомості важливі для дефектолога при визначенні форми навчання, освітньої програми, розробки індивідуальної програми розвитку, організації системи корекційно-розвиткової роботи. Перші зустрічі вивчення дітей здійснюються у формі спостережень, природного чи спеціально організованого експерименту, бесіди, вивчення продуктів діяльності.
Оцінка дітей з різними порушеннями

Оцінювання дітей  з порушеннями зору, слуху, із затримкою психічного розвитку, мовленнєвими порушеннями, порушеннями опорно-рухового апарату полягає у встановленні рівня навчальних досягнень  в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм.

    Об’єктом оцінювання є складові навчальної діяльності учня – змістовий, операційний, мотиваційний.

   1. Змістовий компонент охоплює знання обсяг яких визначений навчальними програмами школи інтенсивної педагогічної корекції. При оцінці аналізуються такі показники знань:

-повнота;

-усвідомленість;

-узагальненість;

-рівень сформованості: знання обмежуються елементарними уявленнями у вигляді окремих фактів, елементів, об’єктів; основний навчальний матеріал засвоєний, але під час характеристики об’єктів, явищ, поряд з суттєвими ознаками виділяються несуттєві; знання засвоєні у формі понять, учні відтворюють їх зміст, підкріплюють прикладами з підручника; знання узагальнені, застосовуються у змінених ситуаціях.

   2. Операційний компонент навчальної діяльності учня вміння (способи дії) предметні, навчально-пізнавальні, контрольно-оцінні.

 При оцінці аналізуються такі характеристики способу дії:

а) сформованість:

копіювання зразка способу діяльності;

виконання способу діяльності за зразком;

виконання способу діяльності за аналогією;

виконання способу діяльності в нових ситуаціях.

б) самостійності учня під час виконання завдань:

потребує постійної допомоги;

виконує зі значною допомогою;

виконує з незначною допомогою;

виконує без допомоги.

  3. Мотиваційний компонент навчальної діяльності учня. При оцінці аналізуються такі показники:

зацікавленість в кінцевому результаті діяльності;

зацікавленість в опануванні способом діяльності.

   На основі зазначених критерій виділені чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінка дітей з інтелектуальними порушеннями
Для оцінювання навчальної діяльності зміст рівневої оцінки навчальних досягнень базується на оцінці компонентів навчальної діяльності: змістовому, операційно-організаційному, емоційно-мотиваційному. Оцінювання навчальних досягнень передбачає: -оцінювання у межах матеріалу, визначеного навчальними програмами для спеціальної школи, в якій учні набувають нецензової освіти; -оцінювання у межах можливостей засвоєння учнями програмового матеріалу, обумовлених особливостями їх психічного та фізичного розвитку; -оцінювання відповідних розвитку учнів якісних характеристик навчальних досягнень; -оцінювання на позитивному принципі, тобто врахування рівня досягнень учня, а не його невдач. 1. Змістовий компонент – знання про об’єкт вивчення (уявлення, поняття, явище тощо, в т.ч. про правила, засоби перетворення об’єкта, про вимоги до результату; про складові та послідовність виконання завдання як одиниці навчальної діяльності тощо). Змістовий компонент конкретизується відповідно до змісту навчання кожного навчального предмета. При оцінці підлягають аналізу такі характеристики знань: -повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення матеріалу у повному обсязі); -правильність (від не завжди точного до правильного до правильного відтворення навчального матеріалу); -усвідомленість (від розуміння в основному, переказу до вміння пояснити, виокремити головне та другорядне); -застосування знань: адекватність; самостійність в умовах різної міри новизни (за зразком, аналогічні, відносно нові); надання допомоги. 2. Операційно-організаційний компонент – дії, способи дій (вміння, навички), діяльність: -предметні (відповідно до змісту основних навчальних предметів за програмою для спеціальної школи); -розумові (порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати тощо) та загальнонавчальні (аналізувати, планувати, організовувати, контролювати процес і результати виконання завдання, діяльності в цілому; -вміння користуватися підручником та іншими доступними джерелами інформації). При оцінці підлягають аналізу такі характеристики дій: -правильність виконання завдань; -швидкість виконання завдань (норми часу визначає вчитель); а також: -розуміння завдання; -новизна умов завдання (за зразком, аналогічне, відносно нове); -самостійність виконання (контроль, допомога: практична – спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна – повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна – стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги); -усвідомленість способу виконання завдання (від переказу до пояснення); -якість виконаної роботи; -цілеспрямованість, поетапність виконання та ін. 3. Емоційно-мотиваційний компонент – ставлення до навчання. При оцінці підлягають аналізу такі його характеристики: -характер і сила (байдуже, недостатньо виразно позитивне, зацікавлене, виразно позитивне); -дієвість (від споглядального (пасивного) до дієвого); сталість (від епізодичного до сталого). На основі зазначених критерії виділені чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: елементарний, початковий, середній, достатній.



[booked-login]

Це поверхня газ під склом