Розвиток сенсорних і рухових здібностей безпосередньо пов’язаний зі становленням когнітивних функцій мозку. Важливу роль у пізнавальній активності дитини відіграє формування системи «око-рука» як формування зорово-моторної координації, що є провідним в активному освоєнні дитиною навколишнього світу.
Завдання зорово-моторної координації:
-формувати навички слідкувати за предметами, що рухаються, та за рухами власних рук;
-розвивати моторику й тактильні відчуття;
-розвивати графічні навички.
Такі проблеми здебільшого у дітей із розладами рухової системи, дрібної моторики, як складової зорово-моторної координації, у дітей із порушеннями просторових уявлень, функціональними порушеннями (зору, мовлення). Несформованість зорово-моторної координації проявляється під час оволодіння навичками самообслуговування (дошкільнята із запізненням засвоюють такі вміння й навички: застібання, шнурування тощо); неточно виконують рухи з різних видів ходьби, стрибків, багатьом дітям важко виконувати завдання з малювання та інше.
Що потрібно насамперед робити?
Спочатку формувати захват предмета (підтягувати його до себе та відштовхувати)-розвивати моторику кисті руки, тактильні відчуття, навчати елементарному самообслуговуванню. Надалі вдосконалювати ці дії: вчити діяти з предметами, дотримуючись принципу: від пасивних до активно-пасивних і до активних самостійних дій. Поступово здійснити перехід від дій із предметами до дій із картками.
Основні напрямки нашої роботи:
-Вчити слідкувати за предметами, що рухаються, за звуковими предметами.
-Розвивати дрібну моторику рук (масаж, пальчикова гімнастика), точність направлення руху руки, регулювання розмаху, натискування на олівець, зображення ліній від крапки до крапки. Цьому сприяють ігри та вправи: графічні доріжки (обведення пальцем, олівцем, натискання на олівець, викладання доріжок дрібними предметами, робота з трафаретами, конструктивні ігри.
-Формувати зорове сприймання предметів: ідентифікувати зображення (добирати пари, впізнавати контури й силуети); моделювати предмети (складати з частин), класифікувати, впізнавати приховане зображення, знаходити деталі в сюжетній картині тощо.
-Розвивати зорово-просторову орієнтацію (орієнтування у приміщенні, на вулиці, орієнтація на листку паперу, графічний диктант).
-Постійно відновлювати і зміцнювати роботу м’язів ока за допомогою вправ очей. Після їх виконання дитина почувається активнішою, послаблюється її зорова й розумова втома, укріплюється м’язи.
Підготовлено фахівцем ІРЦ (практичний психолог) Ільків В.Р.
