Роботики

[gp-social]

Дітки з порушеннями опорно-рухового апарату.

Березень

Розвиваючі ігри для дітей вдома

Такі розвиваючі ігри можна успішно проводити вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини. •…

Читати

Березень

Корекція рухової сфери дитини із ДЦП вдома

Корекція рухової сфери дитини із ДЦП вдома передбачає: реалізацію ортопедичного режиму;проведення…

Читати

Квітень

Формування позитивної самооцінки у діток з ООП

Важливу роль у формуванні позитивної самооцінки у діток з ООП відіграє оточення дитини, зокрема,…

Читати

Квітень

Актуальні поради для вчителя інклюзивного класу

Більшість методик навчання дітей з особливими освітніми потребами — специфічні. Наприклад, учневі з…

Читати

Квітень

Мнемотехніка для підвищення мовленнєвої активності дітей з ООП

Мнемотехніка – це свого роду схеми в основі яких лежать асоціації, що допомагають запам’ятовувати…

Читати

Травень

Групові ігри для інклюзивного класу. Дітям сподобається

Групові ігри відіграють важливу роль у створенні відчуття колективної роботи, дружби, формуванні…

Читати

Дітки-Роботики

Дітки-Роботики – це дітки, які не можуть контролювати своє положення тіла у просторі в силу певних життєвих обставин.
Це обмежує предметно-практичну діяльність та значно ускладнює розвиток самостійного пересування і навичок самообслуговування.
Такі дітки попадають в майже повну залежність від оточення дорослих, як маленькі Роботики, яким потрібно допомагати, щоб вони рухалися, хоч їм так хочеться взяти керування на себе і навчитися самостійно управляти своїм тілом без сторонньої допомоги.

Дитячий церебральний параліч

Не прогресуюче захворювання головного мозку, яке вражає ті його ділянки, які відповідають за рухливість і положення тіла, і виникає на ранніх етапах розвитку головного мозку.
Церебральний параліч – стан, спричинений ушкодженням мозку, які контролюють здатність використовувати м’язи тіла, внаслідок шкідливого впливу на мозок (нестача кисню, ушкодження тканин головного мозку, інфекції, крововиливи, хімічні та метаболічні порушення).

Розлади функцій опорно-рухового апарату

Розлади функцій опорно-рухового апарату можуть бути вродженими чи набутими.
Серед порушень опорно-рухового апарату виділяють:
захворювання нервової системи: дитячий церебральний параліч, поліомієліт;
вроджені патології опорно-рухового апарату: вроджений вивих стегна, кривошия, клишоногість та інші деформації стоп;
аномалії розвитку хребта (сколіоз); недорозвиток і дефекти кінцівок: аномалії розвитку пальців кисті, артрогрипоз (природжене каліцтво);
набуті захворювання та ураження опорно-рухового апарату: травматичні ушкодження спинного мозку і кінцівок;
поліартрит; захворювання скелету (туберкульоз, пухлини кісток, остеомієліт), системні захворювання скелету (хондродитрофія, рахіт).
У всіх цих дітей провідним порушенням є недорозвиток, порушення або втрата рухових функцій. Домінуючим серед цих розладів є дитячий церебральний параліч (близько 90 %).
Крім рухових розладів, у дітей із вадами опорно-рухового апарату можуть відзначатися вади інтелектуального розвитку: затримки психічного розвитку й розумова відсталість різного ступеня тяжкості, порушення мовлення.

Форми ДЦП

Подвійна геміплегія

Найважча форма, характеризується руховими розладами в усіх кінцівках.
Ступінь порушення функцій верхніх і нижніх кінцівок може бути однаково тяжким (зазвичай параліч більше виражений в руках), швидко розвивається тугорухливість у суглобах (контрактури).
При цій формі завжди наявні виражені мовні розлади у формі псевдобульбарної дизартрії в поєднанні із затримкою мовного розвитку.
У хворих з подвійною геміплегією часто спостерігається розумове недорозвинення ступеня важкої дебільності, імбецильності чи навіть ідіотії.

Спастична диплегія

часто спостережувана форма, відома під назвою хвороби Літтла, характеризується руховими розладами, за яких більше уражаються нижні кінцівки. Ступінь порушення рук може бути різним: від виражених парезів до легкої моторної незграбності при цілеспрямованих рухах. У 70-89,6% випадків спостерігаються мовні розлади, рідше – затримка мовного розвитку, різні види дизартрії, моторна алалія. Інтелектуальний дефект менше виражений, частіше це затримка розвитку.

Геміплегічна чи геміпаретична форма

При цій формі рухові розлади спостерігаються в правих чи лівих кінцівках, важче уражуються руки.
Мовні розлади спостерігаються у 25-45% випадків, найчастіше – затримка мовленнєвого розвитку, рідше – по типу псевдобульбарної дизартрії й моторної алалії.
Інтелектуальний дефект різного ступеня вираженості спостерігається у 70% дітей даної форми, у яких 25-35% – олігофренія, у 45-50% дітей – затримка психічного розвитку.

Гіперкінетична форма

Характеризується насильницькими рухами різного характеру (хореїчний гіперкінез, атетоз, торсіонна дистонія).
Інтелект найчастіше буває збереженим чи нерідко зниженим. Мовні порушення спостерігаються у 90% дітей, головним чином у вигляді гіперкінетичної дизартрії.

Тонічно-астенічна чи в’яла форма

дитячого церебрального паралічу характеризується різким зниженням м’язового тонусу й порушенням координації рухів. Мовні розлади спостерігаються у 60-90,9% дітей у вигляді мозочкової, рідше – псевдобульбарної дизартрії. Інтелектуальний дефект спостерігається у 55% хворих, ступінь вираженості його варіює від олігофренії (дебільності й імбецильності) до легкої затримки психічного розвитку. Деякі автори виділяють у самостійну форму й інші клінічні синдроми: мозочкова форма; псевдобульбарний параліч.

Мозочкова форма

Характеризується порушенням координації рухів у поєднанні зі спастичними паралічами.
При цій формі розумове недорозвинення буває рідко, а якщо й буває, то помірно виражене.
Мовні розлади у формі мозочкової дизартрії спостерігаються у 60-75% випадках.

Поради батькам

Як тільки ви виявили порушення ОРА, потрібно якомога раніше почати не тільки лікування, а й корекційну допомогу, об’єднавши зусилля батьків та команди фахівців ІРЦ.
Від того, наскільки вчасною буде надана корекційна допомога, залежить подальша доля дитини.
Консультації та відповідна література допоможуть вам оволодіти спеціальними педагогічними засобами та вміннями, за допомогою яких дитина зможе розвиватися.
Якщо ви розвиваєте у дитини дрібну моторику чи вчите чомусь новому, то такі завдання мають бути посильними для дитини і викликати задоволення від виконаної роботи.
Стимулюйте успіхи дитини, хваліть за старанність та наполегливість.
Налагодьте емоційний контакт з дитиною.
Розмовляйте з малюком спокійним голосом.
Грайтеся з малюком, підбираючи яскраві іграшки за віком.
Дотримуйтесь чіткого розпорядку дня.
Спілкуйтеся з дитиною, співайте колискові, посміхайтесь до неї.
Створіть для дитини предметно-розвивальне середовище (килимок з іграшками, де дитина може повзати, гратися, розвивати моторику тощо).
Виконуйте з нею лікувальну гімнастику, різні види масажу після рекомендацій та інструктажу фахівців.
Гуляйте з дитиною на свіжому повітрі, активізуючи мовленнєве спілкування та спрямовуйте увагу дитини на сприймання навколишнього світу.
Окрім розвитку рухової активності слід допомогти малюкові розвиватися, вибрати доступні та найефективніші шляхи стимулювання пізнавальної діяльності дитини із ДЦП, що є одним із головних завдань батьків на всіх етапах розвитку.
Слід звертатися до фахівців (логопеда, дефектолога та ін.), які потрібні вашій дитині, оскільки порушення ОРА перешкоджатимуть у подальшому оволодінні навичками читання та письма. Такі фахівці є в закладах освіти або ІРЦ.
Досвід засвідчує, що присутність батьків на уроках зазвичай викликає у дітей неадекватну поведінку і це негативно впливає на проведення занять.
Доцільніше зрідка відвідувати заняття, щоб з вами поділилися певними успіхами чи проблемами дитини, продемонструвати окремі прийоми роботи з нею.
Не оточуйте дитину гіперопікою, це перешкоджатиме розвитку вашої дитини. Будьте уважними і терплячими.

Поради вчителям

Дізнайтеся більше про церебральний параліч, організації, які надають допомогу та джерела, з яких ви можете отримати корисну інформацію.
Інколи вигляд учня з церебральним паралічем справляє враження, що він не зможе навчатися як інші. Зосередьте увагу на конкретній дитині та дізнайтеся безпосередньо про її особисті потреби й здібності.
Проконсультуйтеся з іншими вчителями, які в попередні роки навчали дитину, стосовно навчального середовища для саме цього учня.
Батьки найкраще знають свою дитину.
Вони можуть чимало розповісти про її особливі потреби та можливості. Навчіться використовувати допоміжні технології (спеціальні пристрої для письма, додаткове устаткування для комп’ютера).
Проконсультуйтеся з фізіотерапевтом стосовно режиму навантаження учня, необхідних перерв і вправ. Нагадуйте про це учневі та стежте, щоб він не перевтомлювався.
Іноді в учнів з церебральним паралічем може спостерігатися зниження слуху на високочастотні тони, водночас зберігається на низькі.
Намагайтеся говорити на нижчих тонах, переконайтеся, що учень добре чує звуки т, к, с, п, е, ф, ш.
Знизьте вимоги до письмових робіт учня. Можливо, йому буде зручно використовувати спеціальні пристосування, комп’ютер чи інші технічні засоби.
Стежте, щоб необхідні матеріали, навчальне приладдя, унаочнення були в межах досяжності учня.
Не обтяжуйте учня надмірним піклуванням. Допомагайте, коли напевно знаєте, що він не може щось подолати, або коли він звернеться по допомогу.
Учневі необхідно більше часу для виконання завдання. Адаптуйте вправи відповідним чином, розробіть завдання у вигляді тестів тощо.
З учнями школи обов’язково потрібно провести бесіду (і не одну) на тему діток з порушеннями опорно-рухового апарату, запросити до класу експертів – молодих людей з такими вадами, які зможуть переконливо розповісти про своє життя, проблеми, відповісти на запитання й показати наочні матеріали.

На індивідуальному занятті рекомендовано

– Фізхвилинка, рухливі ігри;
– різноманітне унаочнення (роздаткові картки, малюнки, картини, ілюстрації, калькулятор тощо);
– дидактичні ігри (з дитячим конструктором, мозаїкою, розрізними малюнками тощо);
– дозування матеріалу на змістовно завершені порції, новизна змісту;
– практичні вправи на розвиток мислення, пам’яті, уваги, мовлення.