Луньова Марія Миронівна.
Посада – вчитель-логопед.
Освіта – повна вища.
Навчальний заклад – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Спеціальність – вихователь дітей дошкільного віку, логопед закладів освіти, викладач педагогіки і психології (дошкільної).
Кваліфікаційна категорія – спеціаліст.
Стаж роботи – 3 роки.
Логопед визначає рівень розвитку мовленнєвих навичок, зіставляє його з віковими нормативами, з рівнем психічного розвитку, визначає співвідношення дефекту і компенсаторного фону, мовленнєвої і пізнавальної активності, аналізує взаємодію між процесом оволодіння звуковою стороною мовлення та розвитком лексичного запасу і граматичної будови. Важливо визначити співвідношення розвитку експресивного і імпресивного мовлення дитини; виявити компенсуючу роль збережених ланок мовленнєвої функції; зіставити рівень розвитку мовленнєвих засобів з актуальним їх використанням в процесі спілкуванні.
Оцінка мовленнєвої сфери, спрямована на ретельне вивчення умов виховання і динаміки мовного і загального психічного розвитку, який проводиться на основі бесіди з батьками і аналізу документів про дитину (виписка лікаря, характеристика вихователя , тощо).
Оцінка вербальної і невербальної діяльності дошкільника. Для цього логопеду потрібно проаналізувати особливості спілкування дитини, розуміння інструкцій, інтерес до запропонованих завдань.Чи інтерес відсутній зовсім,чи вибірково, швидкість набуття досвіду вербального і невербального мовлення.
Також, важливо обстежити будову та рухомість артикуляційного апарату, але таке обстеження слід проводити, тоді,коли між логопедом і дитиною будуть довірливі відносини. Огляд артикуляційного апарату в перший день знайомства може налякати дитину, що спричиняє потім труднощі в проведенні корекційних занять. Обстежувати дитину потрібно, враховуючи її вікові особливості. Дошкільнята і молодший шкільний вік швидше адаптуються в ігровій формі.
Також, логопеду необхідно провести оцінку слуху та зору .В цьому нам може допомогти заключення офтальмолога або вправи на розпізнавання звуку та концентрації або пошуку вказаного предмета, тощо. Якщо обстежуються дітки шкільного віку,то необхідно обстежити фукнції читання та письма. Це можна зробити з допомогою різних текстів, зображень, штрихувань, тощо.
Потім проводиться загальний аналіз і педагогічна оцінка всіх отриманих даних.
Технології і методи, які застосовуються в діяльності логопеда.
[booked-calendar calendar=8]
Практичний психолог здійснює оцінку когнітивної сфери дитини - визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага; емоційно-вольової сфери дитини - виявлення здатності дитини до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причини тощо.
У процесі знайомства з дитиною проводиться бесіда-знайомство, інформативна бесіда, вивчення та аналіз документації, при потребі заповнюються анкети відповідних форм. При виборі методик для здійснення комплексної оцінки практичний психолог враховує:
- вік дитини;
- інформацію подану у документах до заяви про проведення оцінки;
- можливість невідповідності розвитку дитини віковим особливостям, індивідуальні особливості її розвитку;
- мова спілкування;
- можливі прояви поведінки.
При першій зустрічі завжди має бути встановлення емоційного контакту з дитиною, створюється атмосфера довіри та доброзичливості, враховується фізичний та емоційний стан дитини, налаштування на співпрацю та фіксацію записів спостереження під час оцінки.
Використання практичними психологами психодіагностичних методик, інструментарію для проведення комплексної оцінки розвитку дитини: ·
Методика «Кодування» О. Венгера, Г. Цукерман. Мета: визначення рівня концентрації, стійкості, об’єму уваги; рівня темпу діяльності. · При дослідженні сприймання використовуються: методики «Чого не вистачає на малюнках?» (Нємов Р.С.), «Розуміння тексту» (слухового сприймання), «Які предмети заховані в малюнках?», «Складна фігура». ·
Методика «Запам’ятовування 10 слів» О. Лурія. Мета: визначення обсягу короткочасної та відстроченої слухової пам’яті. · Методика «Запам’ятовування 10 картинок». Мета: визначення зорової пам’яті.
Методика «Графічний тест» П. Торренса. Мета: визначення розвитку уяви; оригінальності, гнучкості побудови образу. Тест «Склади казку»-дослідження рівня уявлення. Тест «Особливості творчого уявлення». · Методика «Аналогії». Мета: вивчення рівня аналітичного мислення. ·
Методика «Класифікація предметів». Мета: визначення логічного мислення, процесу синтезу, узагальнення, абстрагування. ·
Методика «Виключення предметів». Мета: визначення рівня логічного мислення, уміння аналізувати. ·
Методика «Матриця Равена» (відповідно віку). Мета: оцінювання візуального, наочно-образного мислення. · Методика «Виділення суттєвих ознак» Мета: дослідження логічного мислення. ·
Методика «Послідовність подій» за А.Бернштейном. Мета: дослідження розвитку логічного мислення, мови і здатності до узагальнення. ·
Методика «Будиночок». Вік – 6-8 років. Мета: визначення довільної уваги, уміння працювати за зразком, просторової орієнтації. · Тест «Коректурна проба» (Б. Бурдона).
Мета: виявлення швидкості розподілу і переключення уваги, її обсягу і стійкості. ·
Методика «Таблиці Шульте». Мета: діагностика обсягу, швидкості уваги, орієнтовно-пошукова діяльність, працездатність. · Методика «Графічний диктант» (за Д.Б. Ельконіним) Вік – дошкільнята, молодші школярі.
Мета: визначення рівня розвитку довільної уваги, уміння працювати за інструкцією дорослого, уміння порівнювати свою роботу зі зразком, дослідження орієнтування у просторі.
Щоб дослідити внутрішньоособистісний стан дитини, емоційно-вольову сферу застосовуються методики: «Будинок, дерево, людина» (Дж. Бук), «Неіснуюча тварина», Тест Люшера. При цьому обов’язковим етапом є структуроване спостереження за поведінковими проявами.
Для дошкільного віку: тест «Парні картинки», тест із кубиками, «Коробка форм», «Кольорові кубики», «Знайди таку ж картинку» (оцінка уваги й зорового сприйняття), методика «Визначення типу пам’яті», «Вгадай, що зникло?» (пам’ять) тест на розуміння інструкцій; методики «Прості аналогії», «Виключення зайвого», «Розрізані картинок 2-3 складові», «Знайди будиночок для картинки» (мислення); методика «Домальовування фігур» (уява) та ішні.
Використовується інколи діагностичний інструментарій із елементів методики діагностики відхилень в інтелектуальному розвитку молодших школярів Стадненко Н.М., Іляшенко Т.Д., Обухівської А.Г.; методики визначення інтелектуального розвитку Ю.З. Гільбух; шкали тестів інтелектуального розвитку А.Біне-Т.Сімона.
Аналіз існуючих методик оцінювання психолого-педагогічного розвитку дитини засвідчує доцільність використання не окремих методик, які оцінюють певні аспекти психічного процесу дитини (пам’ять, уява, увага, мислення тощо), а цілісної комплексної системи оцінювання. Тому ефективнішим є використання методик для комплексної оцінки різних сфер розвитку дитини від 2 до 18 років, серед яких: WISC-IV, LEITER-3, CONNERS-3, PEP-3, CASD.
Вік дитини - 6-16 років. Містить три опитувальники для: батьків, вчителів, дитини.
Мета: визначення наявності розлади дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ).
Вік дитини – 2-7,5 років.
Мета: визначення розладів аутичного спектра. Складається із блоку «Завдання», «Опитувальника для батьків/опікунів». Тест оцінює поведінкові прояви та здібності дітей, наприклад: когнітивний аспект, експресивне мовлення, дрібна та велика моторика, вираження емоцій, соціальна взаємність, вербальна поведінка. Цілі: визначення сильних і слабких сторін, підтвердження діагнозу та визначення ступеня тяжкості відхилення, встановлення вікового рівня розвитку, розробка рекомендацій щодо організації корекційної та навчальної діяльності, вивчення ефективності педагогічного та клінічної корекції в динаміці.
. Вік- 6-16 роківЗастосовується для оцінки здібностей та потенціалу дитини (наявний інтелект), а також набутих знань і навичок (кристалічний і набутий інтелект)
Вимірює вербальний інтелект, сприйняття, мислення, швидкість обробки інформації, пам’ять. Діагностує як порушення інтелектуального розвитку, так і обдарованість, оцінка слабких і сильних сторін у пізнавальній діяльності, труднощів у навчанні; розробка рекомендацій щодо організації корекційної та навчальної діяльності
Вік 3-75 років. Застосовується для оцінки невербального інтелекту, визначення інтелекту, який не опосередкований вербальними здібностями, відслідковування динаміки розвитку здібностей; а також оцінка: стійкості уваги, невербальної пам’яті, швидкості обробки інформації. Можна діагностувати як порушення інтелектуального розвитку, так і обдарованість.
Зазначені методики дозволяють знаходити об’єктивні фактори розвитку дитини, які впливають на її успішність у навчанні, зокрема:
- визначити сильні та слабкі сторони у розвитку дитини, спрямувати освітній процес таким чином, щоб кожна дитина змогла максимально реалізувати свої здібності;
- розробка рекомендацій з організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитині, а також рекомендацій щодо освітньої програми дитини, особливостей організації освітнього середовища, потреби в індивідуальній програмі розвитку;
- забезпечувати наступність у розвитку при зміні різних рівнів закладів освіти;
- досягти взаєморозуміння між закладами освіти, батьками та дітьми тощо;
- результати оцінювання є основою для створення індивідуальної програми розвитку та розроблення програмно-навчальних матеріалів для дітей з ООП.
[booked-login]
