Рекомендації щодо здійснення адаптацій в освітньому процесі відповідно до індивідуальних потреб дітей з ООП
Під час освітньої діяльності в закладі освіти надзвичайно важливим є вміння педагога застосовувати адаптації (та/або модифікації) для дітей з ООП. Такі адаптації є необхідною передумовою успішного навчання дітей з ООП, допомагає вчителю заздалегідь визначити, якими матеріалами учням потрібно користуватися, як краще побудувати урок (наприклад, на основі індивідуальної, групової чи фронтальної роботи, в якому вигляді учні мають відповідати на завдання; дати коротку письмову відповідь, підібрати типи вправ і видів діяльності, продумати очікувані результати їх виконання тощо).
Якщо у дітей є труднощі під час читання:
- скорочення обсягу тексту для читання;
- використання простішого або альтернативного тексту для читання;
- дозвіл учням записувати виклад нового матеріалу на аудіо носії та використання альтернативних способів збирання даних (запис на диктофон, довідкові таблиці чи схеми);
- використання шрифту більшого розміру в роздатковому, навчальному матеріалі й тексті;
- надання більшого часу для виконання тестів і завдань;
- прочитувати завдання декілька раз;
- використання допоміжних технічних засобів (напр. оптичні системи розпізнавання знаків тексту, книжки в аудіо записах тощо).
Якщо у дітей виникають труднощі під час письма:
- використання альтернативних способів збирання даних (запис на диктофон, інтерв’ю, довідкові таблиці, схеми тощо);
- надавати короткий зміст у письмовій формі;
- можливий запис виклад нового матеріалу на аудіо носії;
- надавати короткий зміст у письмовій формі;
- використання індивідуалізованих варіантів завдань (зменшений обсяг роботи, розчленування завдань на частини, додатковий час для завершення завдань, альтернативні завдання, можливість виконувати домашнє завдання під час перебування в школі тощо);
- надавати більше часу для виконання завдань;
- не зважати на недотримання правил правопису, пунктуації та оформлення; приймати відповіді, що складаються з ключових слів, а не повних речень;
- використовувати допоміжні технічні засоби, наприклад: текстові редактори, програми перевірки орфографії, програми перетворення тексту на мову.
Якщо у дітей є труднощі концентрації уваги:
- пересадження учня (біля вчителя, перед класом, між двома учнями, які добре вміють зосереджуватися, обличчям до вчителя, подалі від чинників, що відволікають увагу тощо);
- забезпечення додаткового (особистого) робочого простору (тихе місце для навчання, додатковий стілець чи парта, місце, щоб усамітнитися для короткої перерви);
- дозвіл дитині рухатися по класі під час уроку та виконання завдань;
- надавати вказівки в письмовій формі (на дошці, на робочих аркушах);
- установлювати часові межі для виконання певних завдань;
- надавати більше часу для виконання завдань;
- розділювати завдання на кілька коротких частин і дозволяти виконувати їх через деякий час;
- обов’язково робити перерву під час виконання завдання;
- позначати межі робочого місця, використовуючи спеціальний папір, це допомагає учням зберігати позу за партою та краще зосереджуватися»;
- використання підказок для виконання завдань («див. стор.30, прочитай правило…»тощо);
- надання заздалегідь переліку контрольних запитань для завдань, що потребують тривалого часу виконання;
- використання спеціальної процедури (порядок дій) для задачі виконаних завдань.
Якщо у дітей є труднощі запам’ятовування:
- надання письмових схем та інструкцій (на дошці, в робочих зошитах тощо);
- використання спеціальної процедури/порядку дій для здачі виконаних завдань;
- читання та повторення інструкцій щодо виконання завдань кілька разів;
- використання підказок;
- користування допоміжними матеріалами для надання відповіді (арифметичні таблиці, калькулятори, словники тощо);
Якщо у дітей є проблеми з моторикою:
- використання допоміжних або адаптивних пристроїв (дошки з нахилом, настільні підставки для читання, олівець/ручку адаптованого розміру та зручну для тримання, альтернативну клавіатуру, портативний текстовий редактор тощо)
- визначення реалістичних вимог до акуратності;
- зменшення обсягу переписування з книжки чи дошки або взагалі не використовувати завдання такого типу. Для цього надавати копії нотаток, дозволяти учням робити ксерокопію нотаток однокласників тощо;
- збільшення часу для виконання завдань;
- зміна обсягу та форми відповідей;
- приймання відповідей, що складаються з ключових слів, а не повних речень;
- дозвіл учням не писати відповіді, а друкувати їх чи відповідати усно.
Рекомндації підготувала практичний психолог ІРЦ Ільків В.Р.
